9 грудня в межах роботи Х Регіональної науково-практичної конференції «Методика викладання філологічних дисциплін у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України» працювала секція «IННОВАЦІЙНІ ШЛЯХИ ТА МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВ».
У засіданні взяли участь доценти кафедри слов’янської філології та загального мовознавства і Вітковська Тетяна Валентинівна, вчитель Кам’янець-Подільського НВК № 13 у складі спеціалізованої загальноосвітньої школи I-III ступенів з поглибленим вивченням польської мови.
Тетяна БІЛОУСОВА присвятила свою доповідь темі «Педагогічна практика здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету іноземної філології», в якій висвітлила специфіку цієї форми підготовки фахівців, порівняла структуру, тривалість і зміст практики у різні періоди функціонування факультету, наголосила на позитивних рисах і недоліках цієї форми освітнього процесу.
Наталія СТАХНЮК спільно з Тетяною ВIТКОВСЬКОЮ продовжили обговорення цієї актуальної проблеми в доповіді «Виробнича педагогічна практика як невід’ємний елемент професійної підготовки майбутніх учителів». Вони наголосили, що саме завдяки практиці здобувач вищої освіти може застосувати теоретичні знання, отримані під час занять в університеті, розробити власну модель вчителя та оцінити, чи знаходиться він на вірному шляху професійного розвитку. Запропонували практикантам: дослідження невеликої, фрагментарної проблеми навчального чи виховного характеру та її опрацювання з окресленням коригуючих дій; підготовку певного теоретичного матеріалу для педколективу школи у формі мультимедійної презентації; організацію одноденної подорожі, екскурсії. Наголосили на потребі в модернізації програм педагогічних практик.
Темою виступу Наталії ДВОРНИЦЬКОЇ було «Застосування порівняльно-історичного методу в процесі вивчення граматики слов’янських мов». Доповідач підкреслила, що висвітлення особливостей слов’янських мов за допомогою порівняльно-історичного методу забезпечує правильне розуміння їх генетичних відношень із багатьма іншими мовними групами і окремими мовами світу і робить можливим наукове усвідомлення явищ окремих слов’янських мов у глибокій історичній перспективі.
Дякуємо колегам за співпрацю і бажаємо подальших наукових досягнень!