АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Теорія літератури – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності філолога, вчителя, викладача. Дисципліна досліджує сутність і розвиток літературного процесу, літературних шкіл, течій, напрямів, особливості генології та специфіку літературного стилю.
Мета вивчення навчальної дисципліни: закріпити у студентів уміння на основі найновіших досягнень науки про літературу всебічно аналізувати художні твори як твори мистецтва, визначати місце і значення творчості письменника в контексті історико-літературного розвитку.
Під час вивчення теорії літератури відбувається узагальнення, систематизація, поглиблення знань, набутих студентами у процесі вивчення основних літературознавчих дисциплін. Студенти ознайомлюються з історією розвитку літературно-естетичної думки, тенденціями розвою різних літературознавчих шкіл у ХІХ – ХХІ ст., характеристиками різних точок зору цих шкіл на опорні, суперечливі, дискусійні питання теорії літератури. Поглиблюються знання студентів про жанрово-видовий поділ літератури. Формуються вміння визначати характер окремих літературних фактів і явищ в контексті закономірностей загальнолітературного розвитку. Розвиваються навички аналізу стильових особливостей літературних творів.
Курс пов’язаний з такими дисциплінами, як історія зарубіжної літератури, порівняльне літературознавство, вступ до літературознавства, практичний курс іноземної мови, вступ до мовознавства, загальне мовознавство, філософія, психологія.
Заплановані результати навчання:
знання
- основні літературознавчі категорії та поняття;
- провідні шляхи розвитку сучасної теорії літератури;
- особливості розвою теоретико-естетичних знань від античної епохи і до сучасності; основні літературознавчі школи XIX – XXІ століть;
- фундаментальні літературознавчі терміни і поняття, якими оперує сучасне літературознавство;
- види і зразки аналізу літературного твору;
- специфіку літературного процесу;
- основні етапи розвитку літературознавства, літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.;
- вклад українських учених у розвиток світової літературознавчої думки;
- образний характер художньої літератури, типи художніх образів;
- поняття про роди і жанри літератури, зв’язок жанру і стилю, класифікація та дифузія жанрів;
- поняття про літературний процес: напрям, стиль, течія; світоглядні засади еволюції стилів, поглибленні знання про літературні школи, течії, напрями, великі стилі епохи: ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм;
- поняття “стиль літературного твору”, “носії та елементи стилю”, “стильоутворювальні фактори”; “стиль твору”, “стиль письменника”, “стиль напряму”, “стиль епохи”, “стиль національної літератури”;
уміння
- визначати стильові особливості художніх творів, стиль письменника, літературного напряму тощо;
- аналізувати жанрово-видові особливості художніх творів;
- визначати форми вираження внутрішнього світу автора в ліриці;
- ідентифікувати чинники літературного розвитку;
- визначати форми наступності та новаторства в літературі;
- віднаходити в художніх творах елементи та носії стилю літературних течій, напрямів;
навички
- здійснювати аналіз літературних фактів, явищ у контексті закономірностей загальнолітературного розвитку;
- активно і свідомо використовувати літературознавчі терміни в усному і писемному аналізі творів;
- здійснювати поглиблений і всебічний аналіз художнього твору;
- вести дискусії з різноманітних літературознавчих проблем;
- аргументовано захищати ту чи ту тезу стосовно літературних явищ і фактів;
інші компетентності
- поглиблено розглядати твори вітчизняної і зарубіжної літератури як прояви етнічної ментальності, засоби естетично-творчого освоєння світу й інструмент максимального самопрояву творчої особистості;
- осмислювати зв’язки між поняттями мистецтво – література – об’єктивна реальність.
Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами
Змістовий модуль 1. Теоретико-літературознавчі засади вивчення літератури
- Теорія літератури як наука.
- Розвиток літературознавчої думки від часів античності до сьогодення. Новітні методи і напрями літературознавчої науки.
- “Поетика” Аристотеля; “До Пізонів” К. Г. Флакка; індійська концепція довані; середньовічні європейські концепції Августина Аврелія, Фоми Аквінського; естетика доби барокко і класицизму; зарубіжне літературознавство ХІХ–ХХІ ст. Новітні напрями літературознавства та їх представники: постструктуралізм (Мішель Фуко), деконструктивізм (Жак Дерріда), фемінізм (Юлія Крістева, Ніла Зборовська), рецетивна естетика (Роберт Яусс, Вольфганг Ізер) та ін.
- Історіографія теоретико-літературузнавчої думки.
- Проблеми літературної генології. Теоретичні спроби осягнути і впорядкувати системно-структурні особливості художньої літератури.
- Критерії поділу літератури на роди, заперечення доцільності поділу та постструктуралістське поняття тексту.
- Теорія літературного твору. Поняття поетики літературного твору: виникнення, застосування від давнини до сьогодення, сучасне різнотлумачення. Макро та мікроісторичні поетики (стисла характеристика, основні об’єкти дослідження).
- Художня мова — основний виразник формозмісту. Аналіз літературного мовлення засобами психоаналітики (З. Фрейд), феноменології (Е. Гуссерль, Р. Інгарден), іманентної критики (Р. Барт) тощо.
- Звукова організація тексту як фоноритмічна, інтонаційна, ритмомелодійна єдність. Просодія та її чинники. Ритм прози. Ритміка і метрика віршованої мови. Метрична (антична, квантитативна) система віршування. Довільне віршування. Квалітативна версифікація.
- Літературний процес і проблеми типологізації мистецьких феноменів.
- Загальнокультурна, соціопсихологічна, естетична зумовленість появи літературних напрямів, течій, угруповань, шкіл.
- Проблеми періодизацій, класифікацій явищ літературного процесу.
Обсяг вивчення навчальної дисципліни
Кількість кредитів: ECTS – 4. Загальний обсяг годин – 120 (аудиторних – 60, з них: лекційних – 20, практичних – 20, самостійна робота – 80).
Форма підсумкового контролю: іспит.
Викладацький склад: Волковинський О.С. – доктор філологічних наук, професор.
Перелік основної літератури
- Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки / А. Біла. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – 445с.
- Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова. — К., 1997.
- Ковалів Ю.І. Жанрово-стильові модифікації в українській літературі: монографія / Ю.І. Ковалів ; КНУТШ. – Київ : Київський університет, 2012. – 191 с.
- Крижаніський С.А. Художні відкриття і літературний процес / С.А. Крижаніський. – К., 1979. – 240с.
- Літературознавча енциклопедія: у двох томах / автор-укладач Ковалів Ю.І. – Київ : Академія. – (Енциклопедія ерудита). – Т. 1 : А (аба) – Л (лямент). – 2007. – 608с. – Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). – 2007. – 624с.
- Наєнко М.К. Романтичний епос. Ефект романтизму і українська література / М.К. Наєнко. – 2-ге вид., зі змінами й доп. – Київ : Просвіта, 2000. – 382с.
- Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К, 1991.
- Свербілова Т. Г. Такі близькі, такі далекі… (Жанрові моделі української та російської драми від модерну до соцреалізму в аспекті порівняльної поетики) : монографія / Тетяна Свербілова ; [наук. ред.: Наливайко Д.С., Гундорова Т.І., Мережинська А.Ю. та ін.] ; НАНУ ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – Черкаси : МАКЛАУТ, 2011. – 566 с.
- Сивокінь Г.М. Художній твір і літературний процес / Г.М. Сивокінь. – К, 1986. – 47с.
- Шаф О.В. Еволюція жанрів української лірики рубежу XX-XXI століть: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / Ольга Шаф ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. – Київ : Просвіта, 2012. – 272 с.
- Яременко В. Визначальні художньо-стильові напрями і течії в літературі XX ст. // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 4 кн. — К., 2003. — Кн. 1.
Науково-педагогічний працівник О.С. Волковинський
Завідувач кафедри С.Д. Абрамович