АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО

1. Мета дисципліни  полягає в тому,  щоб узагальнити, розширити, поглибити та систематизувати знання студентів-випускників, набуті впродовж вивчення всіх навчальних дисциплін лінгвістичного циклу; підкріпивши їх знаннями в аспекті історичного розвитку мовознавства, розвитку та формування основних наукових концепцій, течій; становлення наукової методології.

Даний курс є завершальним серед лінгвістичних дисциплін, що вивчалися студентами-філологами впродовж 4 років; відповідно, передбачає логічний органічний зв’язок із дисциплінами не тільки загальнолінгвістичного, а й лінгво-філософського, та  історичного циклу,  зокрема: “Вступом до мовознавства”, “Філософією мови”, “Історією мови” тощо. При вивченні курсу цілком логічним є застосовування знань студентів  з біології, фізики (напр., під час вивчення інструментальних методів дослідження); математики (у питаннях із структуралізму); інформатики (штучні мови тощо). Якнайтісніший зв’язок передбачається із методиками викладання мов.

2. Компетентності, здобуття яких гарантує вивчення дисципліни “Загальне мовознавство”. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після закінчення вивчення дисципліни повинні:

  • поглибити, систематизувати набуті знання з теорії мови;
  • мати чітке уявлення про основні періоди розвитку мовознавства, формування наукових теорії, течій, напрямів; еволюцію  термінологічної системи, основних лінгвістичних понять;
  • диференціювати, уміти застосовувати прийоми основних лінгвістичні методи;
  • поглибити та закріпити навички основних видів лінгвістичного аналізу;
  • вільно володіти мовознавчою термінологією, застосовуючи її на практиці.

Сфера реалізації здобутих компетентностей – викладання у середніх та вищих навчальних закладах України, науково-дослідницька діяльність лінгвістичного спрямування.

3. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами

Змістовий модуль 1. ВСТУП. ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВА. РОЗВИТОК ТЕОРІЇ МОВИ

1.1. Місце, мета, завдання курсу “Загальне мовознавство” у системі лінгвістичних дисциплін. Основні посібники. Основні розділи предмету: історія мовознавства, теорія мови, методи і прийоми лінгвістичного аналізу.

1.2. Етапи розвитку науки про мову (проблеми, завдання, течії, напрями, основні ідеї та здобутки).

– Від давньої філології до мовознавства XVIII ст. Філологія класичної прадавнини. Мовознавство середніх віків та епохи Відродження. Мовознавство XVII-XVIII ст. Формування філософських засад мовознавства

– Порівняльно-історичне мовознавство та філософія мови. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Філософія мови В. Гумбольдта. Три періоди у розвитку компаративістики. Теоретичні засади порівняльно-історичного мовознавства.

– Логічне і психологічне мовознавство. Логічний напрям. Психологічний напрям у мовознавстві. Молодограматизм. Внесок молодограматизму в розвиток теоретичних засад мовознавства.

 – Соціологія мови й неограматизм. Казанська лінгвістична школа. Московська лінгвістична школа. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Теоретичні особливості.

– Мовознавство ХХ ст. та структуралізм. Знакова теорія мови. Мовознавство та семіотика. Структура мовної системи. Мовна структура. Система мови. Фонетична система. Словотвір і морфеміка. Лексична система. Морфологічна система і проблема частин мови. Синтаксична система мови. Парадигматичні й синтагматичні відношення. Ієрархія мовної будови та міжсистемні зв’язки. Графічні системи фіксації мов.

– Філософські аспекти теорії мовознавства ХХ ст. Мова, мислення, свідомість.  Формування та сприйняття мовлення.

– Мова і суспільство. Суспільна природа мови і мовної діяльності. Мова як суспільно-історична норма. Територіальна та соціальна диференціація мови. Літературна мова та її стилі. Соціальні спільноти людей та соціальні типи мов. Соціолінгвістика.

– Мова як історична категорія. Статика і динаміка мови. Функціонування і розвиток мови. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін. Взаємодія мов. Диференціація та інтеграція.  Синхронія та діахронія.

– Теоретичні та практичні аспекти розвитку мовознавства. Функціональна лінгвістика. Дескриптивна лінгвістика. Глосематика.

Змістовий модуль 2. МЕТОДИ МОВОЗНАВСТВА

Способи пізнання і методи лінгвістики. Методи пізнання та методологія науки. Наукове пізнання як процес. Лінгвістичні методи.

Описовий метод. Мовні одиниці й їх опис. Прийоми зовнішньої інтерпретації. Прийоми внутрішньої інтерпретації. Математичні прийоми. Інструментальні прийоми й автоматизація лінгвістичних досліджень.

Порівняльний метод. Порівняльно-історичний метод. Історико-порівняльний метод. Зіставний метод. Застосування методів лінгвістичних досліджень.

4. Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити, загальний обсяг – 120 год., з  них: аудиторних – 40 год., самостійна робота – 80 год.

5. Форма підсумкового контролю: екзамен.

6. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни: Дворницька Наталія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та загального мовознавства.

7. Рекомендована література

  1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. 2-е изд. М. : Высш. шк., 1984.
  2. Березин Ф.М. Хрестоматия по истории русского языкознания. 2-е изд. М. : Высш. шк., 1977.
  3. Булаховський Л.А. Вибрані праці: в 5 т. К. : Наукова думка, 1975.
  4. Дворницька Н.І. Загальне мовознавство (матеріали до вивчення ). К.-П., 2009.
  5. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. К. : Вища шк., 1974.
  6. Кочерган М. Загальне мовознавство. К. : Вища шк., 2000.
  7. Общее языкознание / под ред. А.Е. Супруна. Минск: Вышейш. шк., 1987.
  8. Петровська С.С. Загальне мовознавство. К.-П., 2009.
  9. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. М. : Просвещение, 1975.
  10. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. К. Вища шк., 1980.