АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
1. Мета дисципліни полягає в тому, щоб узагальнити, розширити, поглибити та систематизувати знання студентів-випускників, набуті впродовж вивчення всіх навчальних дисциплін лінгвістичного циклу; підкріпивши їх знаннями в аспекті історичного розвитку мовознавства, розвитку та формування основних наукових концепцій, течій; становлення наукової методології.
Даний курс є завершальним серед лінгвістичних дисциплін, що вивчалися студентами-філологами впродовж 4 років; відповідно, передбачає логічний органічний зв’язок із дисциплінами не тільки загальнолінгвістичного, а й лінгво-філософського, та історичного циклу, зокрема: “Вступом до мовознавства”, “Філософією мови”, “Історією мови” тощо. При вивченні курсу цілком логічним є застосовування знань студентів з біології, фізики (напр., під час вивчення інструментальних методів дослідження); математики (у питаннях із структуралізму); інформатики (штучні мови тощо). Якнайтісніший зв’язок передбачається із методиками викладання мов.
2. Компетентності, здобуття яких гарантує вивчення дисципліни “Загальне мовознавство”. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти після закінчення вивчення дисципліни повинні:
- поглибити, систематизувати набуті знання з теорії мови;
- мати чітке уявлення про основні періоди розвитку мовознавства, формування наукових теорії, течій, напрямів; еволюцію термінологічної системи, основних лінгвістичних понять;
- диференціювати, уміти застосовувати прийоми основних лінгвістичні методи;
- поглибити та закріпити навички основних видів лінгвістичного аналізу;
- вільно володіти мовознавчою термінологією, застосовуючи її на практиці.
Сфера реалізації здобутих компетентностей – викладання у середніх та вищих навчальних закладах України, науково-дослідницька діяльність лінгвістичного спрямування.
3. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами
Змістовий модуль 1. ВСТУП. ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВА. РОЗВИТОК ТЕОРІЇ МОВИ
1.1. Місце, мета, завдання курсу “Загальне мовознавство” у системі лінгвістичних дисциплін. Основні посібники. Основні розділи предмету: історія мовознавства, теорія мови, методи і прийоми лінгвістичного аналізу.
1.2. Етапи розвитку науки про мову (проблеми, завдання, течії, напрями, основні ідеї та здобутки).
– Від давньої філології до мовознавства XVIII ст. Філологія класичної прадавнини. Мовознавство середніх віків та епохи Відродження. Мовознавство XVII-XVIII ст. Формування філософських засад мовознавства
– Порівняльно-історичне мовознавство та філософія мови. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства. Філософія мови В. Гумбольдта. Три періоди у розвитку компаративістики. Теоретичні засади порівняльно-історичного мовознавства.
– Логічне і психологічне мовознавство. Логічний напрям. Психологічний напрям у мовознавстві. Молодограматизм. Внесок молодограматизму в розвиток теоретичних засад мовознавства.
– Соціологія мови й неограматизм. Казанська лінгвістична школа. Московська лінгвістична школа. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Теоретичні особливості.
– Мовознавство ХХ ст. та структуралізм. Знакова теорія мови. Мовознавство та семіотика. Структура мовної системи. Мовна структура. Система мови. Фонетична система. Словотвір і морфеміка. Лексична система. Морфологічна система і проблема частин мови. Синтаксична система мови. Парадигматичні й синтагматичні відношення. Ієрархія мовної будови та міжсистемні зв’язки. Графічні системи фіксації мов.
– Філософські аспекти теорії мовознавства ХХ ст. Мова, мислення, свідомість. Формування та сприйняття мовлення.
– Мова і суспільство. Суспільна природа мови і мовної діяльності. Мова як суспільно-історична норма. Територіальна та соціальна диференціація мови. Літературна мова та її стилі. Соціальні спільноти людей та соціальні типи мов. Соціолінгвістика.
– Мова як історична категорія. Статика і динаміка мови. Функціонування і розвиток мови. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін. Взаємодія мов. Диференціація та інтеграція. Синхронія та діахронія.
– Теоретичні та практичні аспекти розвитку мовознавства. Функціональна лінгвістика. Дескриптивна лінгвістика. Глосематика.
Змістовий модуль 2. МЕТОДИ МОВОЗНАВСТВА
Способи пізнання і методи лінгвістики. Методи пізнання та методологія науки. Наукове пізнання як процес. Лінгвістичні методи.
Описовий метод. Мовні одиниці й їх опис. Прийоми зовнішньої інтерпретації. Прийоми внутрішньої інтерпретації. Математичні прийоми. Інструментальні прийоми й автоматизація лінгвістичних досліджень.
Порівняльний метод. Порівняльно-історичний метод. Історико-порівняльний метод. Зіставний метод. Застосування методів лінгвістичних досліджень.
4. Обсяг вивчення навчальної дисципліни: 4 кредити, загальний обсяг – 120 год., з них: аудиторних – 40 год., самостійна робота – 80 год.
5. Форма підсумкового контролю: екзамен.
6. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання навчальної дисципліни: Дворницька Наталія Іванівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та загального мовознавства.
7. Рекомендована література
- Березин Ф.М. История лингвистических учений. 2-е изд. М. : Высш. шк., 1984.
- Березин Ф.М. Хрестоматия по истории русского языкознания. 2-е изд. М. : Высш. шк., 1977.
- Булаховський Л.А. Вибрані праці: в 5 т. К. : Наукова думка, 1975.
- Дворницька Н.І. Загальне мовознавство (матеріали до вивчення ). К.-П., 2009.
- Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичної думки. К. : Вища шк., 1974.
- Кочерган М. Загальне мовознавство. К. : Вища шк., 2000.
- Общее языкознание / под ред. А.Е. Супруна. Минск: Вышейш. шк., 1987.
- Петровська С.С. Загальне мовознавство. К.-П., 2009.
- Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. М. : Просвещение, 1975.
- Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія лінгвістичних учень. К. Вища шк., 1980.