Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Затверджую:

Ректор  університету _____ проф. С.А. Копилов

__ ____________ 2019 року

НАСКРІЗНА ПРОГРАМА ПРАКТИКИ

для підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

за освітньою програмою Мова і література (польська)

спеціальності 014.02 Середня освіта (Мова і література (польська)

галузі знань 01 Освіта

денної форми навчання

факультету іноземної філології

 

Розроблено та внесено Кам’янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка

Розробники програми: Т.П. Білоусова, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри слов’янської філології та загального мовознавства

Обговорено та схвалено на засіданні кафедр:

– слов’янської філології та загального мовознавства (29 серпня 2019 року, протокол № 8)

– англійської мови (28 серпня 2019  року, протокол № 8)

– германських мов та зарубіжної літератури (28 серпня 2019 року, протокол №  10)

Обговорено та схвалено науково-методичною радою факультету іноземної філології 29 серпня 2019 року, протокол № 7

Голова науково-методичної ради факультету

___________ Т.М. Петрова

29 серпня 2019 року

Обговорено та схвалено вченою радою факультету іноземної філології

(29 серпня 2019 року, протокол № 8)

  1. Вступ

Наскрізна програма практики – основний навчально-методичний документ, що регламентує мету, зміст, послідовність і терміни проведення практик, підведення їх підсумків і містить конкретні рекомендації щодо видів, форм і методів якості підготовки студентів галузі знань 01 Освіта спеціальності 014.02 Середня освіта (мова і література (польська) денної форми навчання.

Наскрізна програма укладена відповідно до таких документів:

  1. Положення про проведення практики здобувачів вищої освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (затверджене вченою радою ун-ту 30.05.2018 р., протокол № 5).
  2. Освітньо-професійна програма та навчальний план підготовки бакалавра галузі знань галузі знань галузі знань 01 Освіта спеціальності02 Середня освіта (мова і література (польська) денної форми навчання..
  3. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Вип. 1. Київ, 1994. С. 111-131.
  4. Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України (наказ Міністерства освіти України № 93 від 08.04.1993 р.). Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. Вип. 1. Київ, 1994. С. 139-153.
  5. Накази та листи Міністерства освіти і науки України щодо організації та проведення практики студентів.
  6. Накази та розпорядження по Кам’янець-Подільському національному університету імені Івана Огієнка щодо організації та проведення практики студентів.
  7. Методичні рекомендації по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України / уклад. : О. Є. Пантелеймонов, Л. М. Кохановський. Київ,

Практика – невід’ємна складова освітньо-професійної програми підготовки фахівців, основним завданням якої є практична підготовка здобувача вищої освіти за першого, бакалаврського, рівня до виконання фахових обов’язків. Практиці відводиться значна роль у підготовці висококваліфікованого, соціально зрілого, творчого вчителя польської, англійської мов та зарубіжної літератури. Відповідно до зростаючих потреб суспільства фахівець-філолог повинен досконало володіти предметом, мати високий рівень професійної практичної підготовки, ерудиції, ефективно застосовувати набути знання та навички в роботі та постійно працювати над підвищенням своєї майстерності й загальної культури.

  1. Мета і завдання практичної підготовки студентів

Практична підготовка студентів галузі знань галузі знань 01 Освіта спеціальності 014.02 Середня освіта (мова і література (польська) денної форми навчання має на меті забезпечення здатності випускника здійснювати професійну діяльність на первинній посаді після закінчення терміну навчання.

Завдання практичної підготовки – формування інтегральних, загальних і спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, а саме:

Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі і практичні проблеми в у професійній діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів філологічної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

Загальні компетентності:

  1.  Здатність застосовувати набуті знання в практичних ситуаціях.
  2. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.
  3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
  4. Здатність використовувати знання іноземної мови в освітній діяльності; здатність до адаптації та дії в новій ситуації.
  5. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
  6. Здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

1.      Здатність формувати в учнів предметні компетентності.
2. Здатність застосовувати сучасні методи й освітні технології навчання.
3. Здатність здійснювати об’єктивний контроль і оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з іноземної мови та зарубіжної літератури.
4. Здатність аналізувати особливості сприйняття й засвоєння учнями навчальної інформації з метою прогнозу ефективності та корекції навчально-виховного процесу.
5. Здатність використовувати досягнення сучасної науки в галузі теорії та історії іноземної мови, теорії та історії зарубіжної літератури в загальноосвітніх  навчальних закладах, практиці навчання іноземної мови й зарубіжної літератури.
6. Здатність реалізовувати ефективні підходи (особистісно-орієнтований, діяльнісний, компетентнісний) до викладання іноземної мови та зарубіжної літератури на підставі передового вітчизняного й міжнародного досвіду.
7. Здатність дотримуватися сучасних мовних норм (з іноземної та державної мови), володіти іноземною мовою на рівні не нижче С1, використовувати різні форми й види комунікації в освітній діяльності, обирати мовні засоби відповідно до стилю й типу тексту.
8.      Здатність використовувати когнітивно-дискурсивні вміння, спрямовані на сприйняття й породження зв’язних монологічних і діалогічних текстів в усній та письмової формах (іноземною та державною мовами), володіти методикою розвитку зв’язного мовлення учнів у процесі говоріння й підготовки творчих робіт.
9. Здатність орієнтуватися в літературному процесі країн і народів світу (від давнини до сучасності), спадщині письменників у контексті літератури, історії,  культури, використовувати знання мов і здобутків світового письменства для формування національної свідомості, культури учнів, їхньої моралі, ціннісних орієнтацій у сучасному суспільстві.
10.  Здатність інтерпретувати й зіставляти мовні та літературні явища, використовувати різні методи й методики аналізу тексту.
11.  Здатність доцільно використовувати й створювати сучасне навчально-методичне забезпечення (обладнання) для проведення занять.
12.  Здатність до критичного аналізу, діагностики й корекції власної педагогічної діяльності, оцінки педагогічного досвіду (вітчизняного, закордонного) у галузі викладання іноземних мов та зарубіжної літератури з метою професійної саморегуляції й свідомого вибору шляхів вирішення проблем у навчально-виховному процесі.
13.  Здатність здійснювати власне дослідження в освітній діяльності, узагальнювати й оприлюднювати результати розроблення актуальної проблеми (у фахових виданнях, виступах тощо).
14.  Здатність створювати рівноправний і психологічно позитивний клімат для навчання, організовувати ефективну комунікацію між учасниками освітнього процесу (учні, учителі, батьки та ін.).
15.  Уміння визначати суспільні функції мови, встановлювати залежність розвитку мови від стану суспільства; роль мови у формуванні етносу і співвідношення мови та культури.
  1. Структура практичної підготовки

Види практик

Навчальним галузі знань галузі знань галузі знань 01 Освіта спеціальності 014.02 Середня освіта (мова і література (польська) денної форми навчання передбачені такі види практик:

№

з/п

 Шифр за навч. планом Курс Семестр Назва практики Кількість кредитів / годин Тривалість Форма контролю
3. ПП 12.1 4 8 Педагогічна практика в ЗНЗ (виробнича) 9 / 270 6 тижнів Диференційований залік
Всього практики 9 / 270 6 тижнів

Основні етапи практичної підготовки

I – етап адаптації, на якому студент пристосовується до вимог професійної діяльності.

II – етап ідентифікації, на якому студент: встановлює тотожність та усвідомлює суть ключових об’єктів (явищ), які формують зміст професійної роботи, їх якостей і взаємовідносин, з попереднім самопізнанням свого рівня кваліфікації і місця в кваліфікаційній спеціалізації; усвідомлює свої професійні потреби; знайомиться з навчально-виховними функціями, за допомогою яких ці потреби мають бути задоволені.

III – етап самореалізації, на якому студент реалізує свої здібності до професійної діяльності в практичних діях.

Бази практичної підготовки

Визначення баз практики здійснюється на основі прямих договорів. Студенти можуть самостійно, за погодженням з керівництвом університету (факультету), підбирати для себе базу практики і пропонувати її.

Базами Педагогічної практики в ЗНЗ (виробничої) можуть бути такі заклади системи загальної середньої освіти: середня загальноосвітня школа; спеціалізована школа (школа-інтернат); гімназія; ліцей; колегіум; загальноосвітня школа-інтернат; спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат); загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат); школа соціальної реабілітації; вечірня змінна школа.

Види, форми і методи контролю

Керівники Педагогічної практики в ЗНЗ (виробничої) використовують такі види контролю:

  • спостереження за студентом упродовж практики, відвідування та аналіз проведених ним навчальних і виховних заходів;
  • контроль за виконанням студентом «Календарного графіку проходження практики»;
  • бесіди з учасниками навчально-виховного процесу, аналіз відгуків про роботу студента; участь у шкільних виробничих нарадах;
  • перевірка робочих записів і звітної документації, оцінювання діяльності студента;
  • підведення підсумків роботи практиканта під час захисту звіту в комісії.

Основною формою контролю є самоконтроль і оцінка практикантом рівня своєї готовності до професійної діяльності, що здійснюється через ведення Щоденника практики, чітке виконання Календарного графіку, підготовку і захист Звіту з практики у комісії..

По завершенню практики студент здає звітну документацію (перелік і вимоги до оформлення визначені робочою програмою практики), яка перевіряється керівниками. Звітні матеріали студентів зберігаються у кабінеті фахових практик до завершення навчання студентів.

Звіт з практики захищається студентом у комісії упродовж 10 днів після завершення практики. На основі захисту практики виставляється диференційований залік.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, відраховується з університету.

Студент, який не виконав програму практики з поважних причин, рішенням Комісії з захисту, згідно наказу ректора направляється на повторне проходження практики у вільний від навчання час (без відриву від навчальних занять в університеті або під час канікул). Терміни повторного проходження практики визначаються Комісією.

Студенти, які мають академічну заборгованість за результатами практики, ліквідовують її в терміни, визначені комісією із захисту відповідної практики.

Студенти випускних курсів, які мають академічну заборгованість за результатами практики, не допускаються до державних екзаменів і відраховуються з університету.

Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вченій раді факультету не менше одного разу за навчальний рік.

 4. Специфічні особливості організації та проведення Педагогічної практики в ЗНЗ (виробничої)

Теоретичною базою практики є вивчення студентами базових дисциплін своєї спеціальності, педагогіки і психології. Це складає наукову основу організації практичної навчально-виховної діяльності студентів як помічників педагогів у навчально-виховних закладах, створює умови для органічного поєднання цієї діяльності з виконанням навчально-практичних і навчально-дослідницьких завдань з теоретичних курсів, що дозволяють забезпечити більш тісну єдність теорії і практики у професійній підготовці майбутніх учителів.

Практика є завершальним етапом навчання бакалаврів. Під час практики студенти демонструють сформованість відповідних компетентностей, проводячи навчально-виховну і дослідницьку роботу в 5-9 класах навчальних закладах м. Кам’янець-Подільський.

Метою практики є формування у студента професійних компетентностей філолога, педагога-вихователя та підготовка його до виконання відповідних функцій, що передбачає: оволодіння формами, засобами, технологіями навчально-виховної роботи у навчальних закладах; розвиток умінь застосовувати у практичній діяльності знання з педагогіки, психології, методики навчання; усвідомлення студентами професійної значущості цих знань; виховання у студентів потреби постійно вдосконалювати професійні знання, уміння, навички та власну педагогічну майстерність; розвиток творчої ініціативи кожного студента.

Завдання педагогічної практики:

  1. Закріплювати, поглиблювати, інтегрувати теоретичні знання в процесі їх практичного використання для вирішення конкретних навчальних, розвивальних і виховних завдань.
  2. Розвивати і вдосконалювати компетенції, набуті в процесі навчання і практичної діяльності.
  3. Вчити здобувачів вищої освіти опиратися у своїй діяльності на вимоги нормативних документів, позитивний досвід кращих фахівців середньої та вищої освіти.
  4. Виховувати у здобувачів вищої освіти морально-етичні якості вчителя, індивідуальний творчий стиль професійної діяльності, потребу систематично поновлювати свої знання, використовувати сучасні інформаційні засоби навчання і виховання.
  5. Забезпечити практичне пізнання закономірностей професійної діяльності та оволодіння засобами її організації, навчити їх вирішувати конкретні завдання в умовах педагогічного процесу.
  6. Розвивати у практикантів уміння проводити заняття з фаху з використанням сучасних методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності.

Практиканти виконують обов’язки вчителя-предметника і класного керівника у закріпленому класі. Основні напрямки їх практичної діяльності: ознайомлення зі структурою навчального закладу, навчально-виховною роботою в ньому; планування навчальної та виховної діяльності; відвідування й аналіз занять та заходів з іноземних мов і зарубіжної літератури; проведення основної та додаткової навчальної роботи з польської, англійської мови та зарубіжної літератури; відвідування, аналіз, підготовка і проведення виховних заходів; психолого-педагогічні дослідження; вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.

Після завершення практики здобувачі вищої освіти звітують про виконання її програми та індивідуальних завдань. Перелік звітної документації, вимоги до її оформлення, критерії оцінювання результатів практики визначаються Робочою програмою практики. Підсумки практики підводяться в процесі захисту письмового звіту з практики перед комісією, створеною на факультеті. Форма підсумкового контролю – залік.