АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ

Теорія літератури – дисципліна, яка теоретично і практично готує студентів до професійної діяльності філолога, вчителя, викладача. Дисципліна досліджує сутність і розвиток літературного процесу, літературних шкіл, течій, напрямів, особливості генології та специфіку літературного стилю.

Мета вивчення навчальної дисципліни: закріпити у студентів уміння на основі найновіших досягнень науки про літературу всебічно аналізувати художні твори як твори мистецтва, визначати місце і значення творчості письменника в контексті історико-літературного розвитку.

Під час вивчення теорії літератури відбувається узагальнення, систематизація, поглиблення знань, набутих студентами у процесі вивчення основних літературознавчих дисциплін. Студенти ознайомлюються з історією розвитку літературно-естетичної думки, тенденціями розвою різних літературознавчих шкіл у ХІХ – ХХІ ст., характеристиками різних точок зору цих шкіл на опорні, суперечливі, дискусійні питання теорії літератури. Поглиблюються знання студентів про жанрово-видовий поділ літератури. Формуються вміння визначати характер окремих літературних фактів і явищ в контексті закономірностей загальнолітературного розвитку. Розвиваються навички аналізу стильових особливостей літературних творів.

Курс пов’язаний з такими дисциплінами, як історія зарубіжної літератури, порівняльне літературознавство, вступ до літературознавства, практичний курс іноземної мови, вступ до мовознавства, загальне мовознавство, філософія, психологія.

Заплановані результати навчання:

знання

  • основні літературознавчі категорії та поняття;
  • провідні шляхи розвитку сучасної теорії літератури;
  • особливості розвою теоретико-естетичних знань від античної епохи і до сучасності; основні літературознавчі школи XIX – XXІ століть;
  • фундаментальні літературознавчі терміни і поняття, якими оперує сучасне літературознавство;
  • види і зразки аналізу літературного твору;
  • специфіку літературного процесу;
  • основні етапи розвитку літературознавства, літературознавчі школи від ідей античної поетики до літературознавчих концепцій ХХ – початку ХХІ ст.;
  • вклад українських учених у розвиток світової літературознавчої думки;
  • образний характер художньої літератури, типи художніх образів;
  • поняття про роди і жанри літератури, зв’язок жанру і стилю, класифікація та дифузія жанрів;
  • поняття про літературний процес: напрям, стиль, течія; світоглядні засади еволюції стилів, поглибленні знання про літературні школи, течії, напрями, великі стилі епохи: ренесанс, бароко, класицизм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм;
  • поняття “стиль літературного твору”, “носії та елементи стилю”, “стильоутворювальні фактори”; “стиль твору”, “стиль письменника”, “стиль напряму”, “стиль епохи”, “стиль національної літератури”;

уміння

  • визначати стильові особливості художніх творів, стиль письменника, літературного напряму тощо;
  • аналізувати жанрово-видові особливості художніх творів;
  • визначати форми вираження внутрішнього світу автора в ліриці;
  • ідентифікувати чинники літературного розвитку;
  • визначати форми наступності та новаторства в літературі;
  • віднаходити в художніх творах елементи та носії стилю літературних течій, напрямів;

навички

  • здійснювати аналіз літературних фактів, явищ у контексті закономірностей загальнолітературного розвитку;
  • активно і свідомо використовувати літературознавчі терміни в усному і писемному аналізі творів;
  • здійснювати поглиблений і всебічний аналіз художнього твору;
  • вести дискусії з різноманітних літературознавчих проблем;
  • аргументовано захищати ту чи ту тезу стосовно літературних явищ і фактів;

інші компетентності

  • поглиблено розглядати твори вітчизняної і зарубіжної літератури як прояви етнічної ментальності, засоби естетично-творчого освоєння світу й інструмент максимального самопрояву творчої особистості;
  • осмислювати зв’язки між поняттями мистецтво – література – об’єктивна реальність.

 Зміст навчальної дисципліни за модулями і темами

Змістовий модуль 1. Теоретико-літературознавчі засади вивчення літератури

  1. Теорія літератури як наука.
  2. Розвиток літературознавчої думки від часів античності до сьогодення. Новітні методи і напрями літературознавчої науки.
  3. “Поетика” Аристотеля; “До Пізонів” К. Г. Флакка; індійська концепція довані; середньовічні європейські концепції Августина Аврелія, Фоми Аквінського; естетика доби барокко і класицизму; зарубіжне літературознавство ХІХ–ХХІ ст. Новітні напрями літературознавства та їх представники: постструктуралізм (Мішель Фуко), деконструктивізм (Жак Дерріда), фемінізм (Юлія Крістева, Ніла Зборовська), рецетивна естетика (Роберт Яусс, Вольфганг Ізер) та ін.
  4. Історіографія теоретико-літературузнавчої думки.
  5. Проблеми літературної генології. Теоретичні спроби осягнути і впорядкувати системно-структурні особливості художньої літератури.
  6. Критерії поділу літератури на роди, заперечення доцільності поділу та постструктуралістське поняття тексту.
  7. Теорія літературного твору. Поняття поетики літературного твору: виникнення, застосування від давнини до сьогодення, сучасне різнотлумачення. Макро та мікроісторичні поетики (стисла характеристика, основні об’єкти дослідження).
  8. Художня мова — основний виразник формозмісту. Аналіз літературного мовлення засобами психоаналітики (З. Фрейд), феноменології (Е. Гуссерль, Р. Інгарден), іманентної критики (Р. Барт) тощо.
  9. Звукова організація тексту як фоноритмічна, інтонаційна, ритмомелодійна єдність. Просодія та її чинники. Ритм прози. Ритміка і метрика віршованої мови. Метрична (антична, квантитативна) система віршування. Довільне віршування. Квалітативна версифікація.
  10. Літературний процес і проблеми типологізації мистецьких феноменів.
  11. Загальнокультурна, соціопсихологічна, естетична зумовленість появи літературних напрямів, течій, угруповань, шкіл.
  12. Проблеми періодизацій, класифікацій явищ літературного процесу.

Обсяг вивчення навчальної дисципліни

Кількість кредитів: ECTS – 4. Загальний обсяг годин – 120 (аудиторних – 60, з них: лекційних – 20, практичних – 20,  самостійна робота – 80).

Форма підсумкового контролю: іспит.

Викладацький склад: Волковинський О.С. – доктор філологічних наук, професор.

Перелік основної літератури

  1. Біла А. Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки / А. Біла. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – 445с.
  2. Гундорова Т. Проявлення Слова. Дискусія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова. — К., 1997.
  3. Ковалів Ю.І. Жанрово-стильові модифікації в українській літературі: монографія / Ю.І. Ковалів ; КНУТШ. – Київ : Київський університет, 2012. – 191 с.
  4. Крижаніський С.А. Художні відкриття і літературний процес / С.А. Крижаніський. – К., 1979. – 240с.
  5. Літературознавча енциклопедія: у двох томах / автор-укладач Ковалів Ю.І. – Київ : Академія. – (Енциклопедія ерудита). – Т. 1 : А (аба) – Л (лямент). – 2007. – 608с.Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). – 2007. – 624с.
  6. Наєнко М.К. Романтичний епос. Ефект романтизму і українська література / М.К. Наєнко. – 2-ге вид., зі змінами й доп. – Київ : Просвіта, 2000. – 382с. 
  7. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К, 1991.
  8. Свербілова Т. Г. Такі близькі, такі далекі… (Жанрові моделі української та російської драми від модерну до соцреалізму в аспекті порівняльної поетики) : монографія / Тетяна Свербілова ; [наук. ред.: Наливайко Д.С., Гундорова Т.І., Мережинська А.Ю. та ін.] ; НАНУ ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка. – Черкаси : МАКЛАУТ, 2011. – 566 с.
  9. Сивокінь Г.М. Художній твір і літературний процес / Г.М. Сивокінь. – К, 1986. – 47с.
  10. Шаф О.В. Еволюція жанрів української лірики рубежу XX-XXI століть: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / Ольга Шаф ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України ; Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. – Київ : Просвіта, 2012. – 272 с.
  11. Яременко В. Визначальні художньо-стильові напрями і течії в літературі XX ст. // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст.: В 4 кн. — К., 2003. — Кн. 1.

Науково-педагогічний працівник                                                                              О.С. Волковинський

Завідувач кафедри                                                                                                            С.Д. Абрамович